В Україні 9 травня відзначають День Європи, символізуючи єдність із європейськими цінностями. Наразі, в умовах Війни за Незалежність України, дуже важливим аспектом у взаємодії Україна з європейськими країнами є гарантії безпеки. Оскільки Україна виступає своєрідним «захисним щитом» для Європи від російської агресії, ми бачимо, що ЄС розуміє ключову роль нашої країни в безпековому питанні. Буде захищена Україна – буде захищена Європа. Тому, на сьогодні безпекова система взаємовідносин має зовсім інший підхід, де замість порожніх розмов Україна отримує реальні важелі захисту. Фундаментом цієї системи стало погодження чотирирічного пакету допомоги Україні 1 лютого 2024 р. між 27-и лідерами країн-членів Європейського Союзу на саміті ЄС у Брюсселі. Щоб допомогти Україні в зусиллях з відновлення, відбудови й модернізації, ЄС започаткував новий механізм підтримки на 2024-2027 рр. За цим механізмом ЄС протягом згаданого періоду мав надавати Україні передбачувану й гнучку підтримку на суму до 50 мільярдів євро. Він підкреслив зобов’язання ЄС підтримувати Україну в умовах російської агресивної війни, що триває, а також на її шляху до членства в ЄС. Вагомим кроком у безпековому процесі стала «Угода про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку між Україною та Федеративною Республікою Німеччина» (16 лютого 2024 р.), яка вперше закріпила чіткий фінансовий план (понад 7 млрд євро) та механізм реакції протягом 24 годин у разі нападу. 27 червня 2024 р. у м. Брюсселі було підписано Спільні безпекові зобов'язання між Україною та Європейським Союзом. Формування нової системи підтримки було остаточно закріплено протягом 2025 р. Березневий екстрений саміт ЄС заклав політичний фундамент, офіційно визнавши безпеку України стратегічним пріоритетом Європи. Логічним продовженням став грудневий саміт 2025 р., на якому ці зобов’язання були трансформовані у конкретний фінансовий інструмент - пакет допомоги обсягом 90 млрд євро на 2026-2027 роки, забезпечений доходами від заморожених активів РФ. Це дозволило перейти на новий рівень уже у 2025–2026 рр. від ситуативної допомоги до довгострокового оборонного планування. Попри політичний саботаж усередині ЄС, ініційований Угорщиною і підтриманий Словаччиною, робота європейських інституцій продовжилась. У відповідь на блокаду, на початку 2026 р. було напрацьовано механізм надання допомоги в обхід вето через двосторонні внески країн-членів. Окрему роль у подоланні цієї кризи відіграла трансформація формату «Рамштайн». На засіданні у лютому 2026 р. (Рамштайн-33) фокус остаточно змістився з передачі старої техніки на стратегічні інвестиції в український ОПК у розмірі 38 мільярдів доларів. Це дозволило частково нівелювати затримки від загальноєвропейського пакета, оскільки такі країни як Данія, Нідерланди та Канада почали фінансувати виробництво ракет і дронів безпосередньо на українських підприємствах. У 2026 р. ми бачимо якісний стрибок: якщо раніше ми шукали снаряди по всьому світу, то цього року Україна вже має мережу з 28 безпекових угод та довгострокові бюджети, зафіксовані до 2027 р. Це доводить, що попри політичні маніпуляції окремих лідерів, безпекова архітектура України стала занадто масштабною, щоб її можна було зруйнувати одним лише правом вето. Поряд із тим, перемога на квітневих парламентських виборах 2026 р. в Угорщині проєвропейської партії “Тиса” на чолі з Петером Мадяром, розблокувала пакет допомоги Україні на 90 млрд євро. Травневий 2026 р. саміт Європейської політичної спільноти (EPC), який відбувся у Єревані (Арменія) за участі понад 40 лідерів і посадовців, переважно з країн ЄС, став ключовим майданчиком для підтвердження європейської підтримки України в умовах інтенсивних бойових дій. Зокрема, було детально обговорено посилення ППО: виробництво необхідних європейських систем і ракет, підтримку програми PURL (ініціатива США і НАТО, що дозволяє забезпечувати Україну критично необхідними озброєннями через цілеспрямоване фінансування постачань американського виробництва) та можливості забезпечити Європу власними антибалістичними засобами.
Отже, варто зазначити, що нова система безпекових гарантій 2025-2026 рр. – це фундаментальний перехід від «паперових обіцянок» минулого до конкретних юридичних дій сьогодні. Україна врахувала гіркий досвід Будапештського меморандуму, замінивши недієві «консультації» на реальні механізми захисту. Сьогодні безпекова архітектура – це вже не поодинокі договори, а масштабна мережа з 28 країн та Європейського Союзу. Ці договори створюють умови, за яких безпека України офіційно визнається безпекою всієї Європи, що є найнадійнішою гарантією нашого мирного та вільного розвитку.
Підготували: доц. Олешко Н.П., Львова Дарʼя (ст.гр. Е-11-25)
