17 жовтня 2020 року пішов з життя професор кафедри проектування доріг, геодезії и землеустрою РЯПУХІН ВІТАЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ.
Його ім'я асоціюється з Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом так тісно, що, навіть, коли він перестав бути деканом дорожньо-будівельного факультету, в очах більшості колег він безперечно залишався головним, завдяки масштабу особистості, внутрішньої сили та відданості раз і назавжди обраній справі - дорожній науці. Чуйність, трепетне ставлення до студентів, високорозвинене почуття відповідальності, інтелігентність здобули Віталію Миколайовичу заслужений авторитет і повагу серед колег і учнів.
Пройшовши шлях від головного інженера ДЕД № 974 управління автомобільної дороги Новосибірськ - Бійськ до професора кафедри проектування доріг, він накопив безцінний професійний і життєвий досвід, який щедро дарував студентам, аспірантам, колегам.
Двадцять років Віталій Миколайович займав посаду декана дорожньо-будівельного факультету (з 1983 р. по 2003 р.). Під його керівництвом факультет підготував понад 2,5 тисячі висококваліфікованих фахівців дорожнього господарства України та інших країн. Відомий фахівець у дорожній галузі, він є розробником десятків нормативних документів, автором численних монографій і наукових статей.
Чесність і порядність, твердість у відстоюванні своєї позиції, нетерпимість до фальші - якості, які завжди відрізняли Віталія Миколайовича.
Непересічна людина, досвідчений лектор, талановитий організатор і педагог, патріот спеціальності, він створив власну наукову школу з проектування дорожніх одягів. Його учні завжди будуть пам'ятати його чудові людські якості, вміння вселяти любов до професії і тягу до нових знань. Будучи оптимістом, він заряджав своєю енергією і любов'ю до життя.
Нам, його колегам, друзям, студентам, буде сильно не вистачати його величезного ентузіазму, мудрих порад, наукової кваліфікації і неймовірної надійності у всьому.
Здавалося, запас міцності високий, попереду стільки задумок і справ.... Але смерть часто приходить ось так, несподівано, і ми відмовляємося вірити у несправедливість, що трапилась.
І ЗАЛИШАЮТЬСЯ ЛИШЕ СВІТЛА ПАМ'ЯТЬ ТА ДУМКИ......
