«Ти у мене єдина»: до 30-річчя Незалежності України

«Ти у мене єдина»: до 30-річчя Незалежності України

24 серпня цього року ми святкуємо особливу дату - 30-у річницю незалежності нашої України. Це день, коли 1991 року Верховна Рада тодішньої УРСР ухвалила історичний документ – Акт проголошення незалежності країни, тобто повної незалежності від Радянського Союзу та тоталітарної системи. Незалежність та воля закладено у нашого народу на генетичному рівні. Тому, це день, коли, також, вшановують пам’ять як героїв минулого України, тих, хто воював та помер, щоб забезпечити країні таку жадану ними незалежність, так і сучасних героїв, що продовжують відстоювати кордони, єдність та унікальність нашої країни.

До 30-річчя незалежності за координації Міністерства культури та інформаційної політики України була підготовлена концепція єдиного спеціального логотипу – квітки, що символізує єдину країну, націю, незалежність. Для кожної області України розроблено свою унікальну квітку-логотип у кольорах цього регіону. Квітка – сакральний образ, що розкриває ідею нашої держави. Вона росте та квітне, поєднуючи у собі розмаїття символів. Святкування розраховано на три дні – з 22 до 24 серпня із запрошеними світовими лідерами зі своїми другими половинками.

Встановлення святкування дати незалежності має свою історію. 16 липня 1990 р. Верховною Радою Української PCP була прийнята Деклара́ція про́ держа́вний сувереніте́т Украї́ни — документ про проголошення державного суверенітету України. Одночасно того ж 16 липня 1990 р. Верховна Рада Української РСР ухвалила постанову «Про День проголошення незалежності України».

Оскільки 24 серпня 1991 р. Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який 1 грудня 1991 р. підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі, виникла потреба змінити дату святкування Дня незалежності України. 20 лютого 1992 р. Верховна Рада України ухвалила нову постанову «Про День незалежності України».

Отже, датою утворенням сучасної незалежної української держави вважають 24 серпня 1991 року.

У своєму прагненні мати незалежність, наша країна та її народ пройшли з одного боку славетний і героїчний, а з іншого – тернистий і трагічний шлях. Це відбувалося впродовж понад тисячолітню історію, починаючи з перших досить розвинених і відомих у світі ще у VIII ст. державних утворень слов’ян що  стали основою для появи на історичній мапі Руської Землі або Русі, як тоді називали новостворену у ІХ ст. потужну державу Київську Русь.

Традиції українського державотворення продовжували могутня Галицько-Волинська держава (що при Данилі Галицькому з 1253 р. набула статусу королівства і проіснувала у цьому статусі до кінця свого існування 1340-х років), Литовсько-Руська держава, Запорізька Січ, Гетьманщина. Відродити втрачену в кінці 18 ст. державність намагалися протягом 1917-1919 років за часи УНР та ЗУНР, Гетьманату Павла Скоропадського та Директорії.

Але, через зовнішні та внутрішні фактори, 5 лютого 1919 р. майже на всій території України встановлюється радянська влада, а з липня 1919 р. Східна Галичина опиняється під польською окупацією.

Із давніх давен наша держава та її населення завжди були ласим шматком для інших іноземних держав, що претендували на її територію. Через різні причини українські території впродовж століть були підвладні Московській державі, Польщі, Туреччині, Угорщині, Румунії тощо. Із кінця ХVIII ст. Україна перебувала в основному під контролем Російської імперії, хоча західні частини контролювалися Австро-Угорською імперією. У ході та після першої світової війни українці намагалися втекти від російського контролю. Але це не вдалося зробити. Попри потужний опір, радянська влада зробила все можливе, використовуючи найагресивніші засоби, зокрема «червоний терор» та геноцид проти українського населення, щоб утримати Україну у складі Радянського Союзу і використовувати її потенціал.

Коли Радянський Союз почав слабшати у 1980-х роках, українці знову відчули можливість спробувати здобути незалежність. І, нарешті, це вдалось. Україна проголошена суверенною і незалежною державою. Але, і надалі, Росія намагалася повністю контролювати життя українців. Перша спроба повністю позбавитись російської залежності відбулась під час «Помаранчевої революції» 2004 р., стара система не дозволила цього зробити. Лише трагічні події «Революції гідності» кінця 2013-початку 2014 рр. дали можливість поступово позбавлятися нашій державі та українцям російської залежності та її впливів, і ставати, нарешті, дійсно незалежною європейською державою.

У складних умовах гібридної війни Росії проти України, анексії Криму та окупації частини території Донбасу Російською Федерацією, світової пандемії та внутрішнього супротиву прихильників старої системи наша країна продовжує державотворчий процес за підтримки світової демократичної спільноти. Слова Президента Володимира Зеленського під час прес-конференції про те, що «ми все одно будемо квітучою країною й точно розквітнемо» відображає прагнення усього українського народу.


News by date

By Category