Після 1986 року світ зазнав багато нових трагічних випробувань: війни, зокрема, й повномасштабна агресія росії проти України, що зачепила й Чорнобильську зону, руйнівні цунамі, урагани та землетруси, спалахи нових інфекційних захворювань, терористичні акти, аварії літаків та морських кораблів, вибухи і пожежі на промислових об'єктах супроводжувалися численними жертвами, що сприяло поступовому згасанню емоційної пам'яті про Чорнобиль, зростанню байдужого ставлення до його спадщини і досвіду боротьби з цією катастрофою.
Сьогодні, з висоти часу, що відділяє нас від 26 квітня 1986 року, ми повинні не тільки віддати належне минулому – вивченню подій, що тоді сталися, але й, насамперед, спробувати осмислити уроки і спадщину Чорнобиля для майбутнього, тобто для ХХІ століття.
Це був абсолютно новий феномен в історії сучасної технологічної цивілізації, визначальні риси якого роблять проблему світової ядерної катастрофи, її причин і наслідків не менш, а більш актуальною для ХХІ століття у порівнянні з віком минулим.
Після Чорнобиля одновимірний раціональний оптимізм технократів щодо поступального «прогресу людства» є неприйнятним.
Чорнобиль став викликом сталому розвитку людства сигналом тривоги, посланим із майбутнього, попередження про можливі майбутні поломки складних і вразливих систем, що можуть потягти за собою масові жертви, матеріальні втрати і деградацію навколишнього середовища.
Одним із таких викликів є безпрецедентність інженерно-технічних проблем у зв'язку з необхідністю зведення надійних захисних споруд на місці зруйнованих реакторів, побудови безпечних місць зберігання радіоактивних відходів.
Енергетична світова криза, яка буде посилюватися в ХХІ столітті в зв'язку з вичерпністю вуглеводневих енергоносіїв, спонукає ряд країн до інтенсивного розвитку ядерної енергетики. Встановлення режиму суворого міжнародного контролю та об'єктивної оцінки реакторів і максимальної прозорості при функціонуванні АЕС сприятиме безпечній експлуатації таких об'єктів у ХХІ столітті.
Чорнобильська катастрофа призвела до тяжких екологічних наслідків, порушення екосистемної рівноваги, змін у флорі і фауні поліських регіонів. Особливо болючим аспектом катастрофи стала безповоротна втрата древнього світу слов'янсько-української поліської цивілізації, знищення багатьох пам'яток культури і духовності.