Шановні колеги!
Відповідно до листа № 6 від 10 січня 2024 р. від Спілки ректорів ЗВО України доводимо Вам результати обговорення на Вченій Раді ХНАДУ питання щодо необґрунтованого приєднання (об’єднання) ЗВО у Харкові.
Інтеграція України у Європейський освітній простір вимагає докорінних змін у системі вищої освіти України: трансформації інституційних засад функціонування системи вищої освіти, модернізації мережі закладів вищої освіти, інтеграції науки та освіти, підвищення якості освіти з метою забезпечення її конкурентоспроможності на європейському ринку освітніх послуг. Зрозуміло, що найкращої стратегії розбудови мережі університетів світового рівня не існує і мабуть не може існувати в принципі. Тому інтеграційні процеси в системі вищої освіти України мають ураховувати як накопичений зарубіжний досвід, так й сучасний стан розвитку національної економіки, а також можливість розвитку вже існуючих в Україні форм інтеграції ЗВО, підвищення їх наукового та освітнього потенціалу.
Сучасний стан системи вищої освіти України характеризується багатьма кризовими явищами, викликаних повномасштабною війною. У цих умовах необґрунтоване копіювання зарубіжних моделей та механізмів модернізації мережі ЗВО може призвести до руйнування вітчизняних надбань у царині освіти і науки. Урахування цих реалій разом з досягненнями європейської освіти має бути в основі підходів до трансформації системи вищої освіти України.
Немає сумніву, що трансформація системи вищої освіти, зокрема модернізація мережі ЗВО, необхідна та спрямована на досягнення амбітної мети – забезпечення європейської якості освіти. Цей процес має відбуватися у тісній співпраці Уряду, Міністерства освіти і науки України, місцевих адміністрацій, закладів вищої освіти на основі визначеної національної моделі трансформації системи вищої освіти.
Але сьогодні викликають занепокоєння методи оптимізації мережі ЗВО України через необґрунтовану реорганізацію (об’єднання) закладів вищої освіти, яка проводиться Міністерством освіти і науки України. Непрозорість, безсистемність та непродуманість процедур реорганізації (об’єднання) ЗВО, сумніви у позитивному результаті об’єднання призводять до зростання соціальної напруженості в академічній спільноті, викликають непорозуміння між ЗВО та МОН України.
На наш погляд, подолання проблем, що виникли сьогодні, цілком можливе за умови визначення принципів і критеріїв реорганізації мережі ЗВО.
По-перше: Прозорість та передбачуваність процесу реорганізації ЗВО.
Сьогодні сформульована головна мета оптимізації – підвищення якості освіти. Такий підхід через надмірну загальність не дозволяє визначитися з великим колом питань, що виникають у процесі реорганізації (об’єднання) ЗВО, зокрема не визначає реального механізму реорганізації.
Об’єднання, вже проведені у Харкові, свідчать, що процес реорганізації (об’єднання) ЗВО може призвести до втрати наукового потенціалу через руйнування наукових шкіл та зміну кадрового складу ЗВО що приєднується, особливо під час об’єднання (приєднання) непрофільних ЗВО. Такий підхід, безсумнівно, не сприяє «підвищенню якості освіти». Незважаючи на не завжди вдалий, на наш погляд, досвід об’єднання ЗВО у Харкові, нажаль, від МОН продовжують надходити пропозиції щодо об’єднання (приєднання) непрофільних харківських ЗВО.
Для реалізації процесів реорганізації (об’єднання) ЗВО, на наш погляд, необхідно:
1. Розробити прозору систему критеріїв оцінки необхідності реорганізації ЗВО. Критерії мають бути статистично забезпеченими, однозначними та порівнняними. На наш погляд, значна частина критеріїв, що визначені в Ліцензійних умовах провадження освітньої діяльності, можуть бути застосовані до оцінювання діяльності ЗВО під час здійснення процедур оптимізації мережі.
2. На основі розроблених критеріїв провести аналіз діяльності ЗВО та розробити прозору і передбачувану черговість проведення реорганізації. Обов’язковою умовою цього етапу є врахування специфіки функціонування ЗВО та визначення стратегічно важливих для економіки та обороноздатності України ЗВО, які не підлягають реорганізації.
Наприклад, існує лист ДК «Укроборонпром» UOP 6.3-5102 від 14.06.2023 р. до МОН України, де визначені базові навчальні заклади, які є основними постачальниками кваліфікованих кадрів для підприємств ДК «Укроборонпром». Очевидно, що під час воєнного стану в Україні такі ЗВО не можуть бути реорганізовані.
Такий аналіз є об’єктивним та дозволить визначити як ЗВО з високим ризиком провадження освітньої діяльності, так й ЗВО з високим науковим потенціалом, які можуть у подальшому увійти до складу дослідницьких університетів.
3. За результатами проведеного аналізу запропонувати перспективну модель мережі ЗВО України. На наш погляд, таку мережу мають формувати: дослідницькі університети; класичні університети; політехнічні ЗВО; ЗВО які забезпечують профільні потреби виробництва, культури та ін.; ЗВО, що є стратегічно важливими для України (в умовах воєнного стану).
По-друге: Узгодження з академічною спільнотою системи критеріїв оцінювання необхідності реорганізації ЗВО.
Для унормування процедур реорганізації ЗВО обов’язковою умовою є розроблення та впровадження системи критеріїв оцінювання діяльності ЗВО.
Такими критеріями, на наш погляд, можуть бути:
1. Чисельність студентів, які навчаються у ЗВО, за відповідними освітніми програмами. За інформацією МОН України мережа ЗВО розрахована на 6 – 6,5 тис. здобувачів вищої освіти на ЗВО, а, відповідно до нещодавньої публікації заступника міністра МОН України, критична мінімальна чисельність здобувачів вищої освіти у ЗВО має бути 2,5 – 3 тис. здобувачів.
2. Для ЗВО, що забезпечують профільні потреби виробництва, культури тощо – кількість та якісні характеристики акредитованих освітніх програм. Відсоток освітніх програм, що відповідають потребам відповідної галузі, на нашу думку, має бути не меншим ніж 70 %.
3. Рівень працевлаштування випускників, зокрема за фахом / регульованою професією за останні 3 – 5 років (відсоток зайнятих відповідно до здобутої освіти).
4. Ступінь ризику від упровадження господарської діяльності у сфері вищої освіти.
Безумовно, цей перелік критеріїв не є вичерпним та може бути розширений.
Результати оцінювання ЗВО за переліченими показниками мають бути оприлюднені.
Водночас, Вчена рада ХНАДУ визначає, що пропозиції щодо об’єднання ЗВО м. Харків, які останнім часом лунають від Міністерства освіти і науки України, протирічать переліченим критеріям, зокрема критеріям, визначеним заступником міністра освіти і науки України, щодо критичної мінімальної чисельності здобувачів вищої освіти в ЗВО: 2,5 – 3 тис. здобувачів. Усі ЗВО м. Харкова, яким МОН України пропонує реорганізацію, відповідають визначеному критерію – фактична чисельність здобувачів у цих ЗВО перевищує «критичну» в 2 – 2,5 рази. Більшість цих ЗВО відповідають і критерію у 6 – 6,5 тис. здобувачів. Такий підхід, що супроводжується недотриманням власних критеріїв, викликає природне обурення ЗВО м. Харкова. Як результат – дискредитація власне ідеї оптимізації мережі ЗВО України.
По-трете: Розроблення та вдосконалення законодавчої бази, що унормовує процедури реорганізації (об’єднання) ЗВО з метою забезпечення прозорості і публічності процедур оптимізації, створення умов збереження унікальності та надання максимальної автономії ЗВО, що об’єднаються.
Сьогодні, на жаль, відсутні як модель майбутньої мережі ЗВО (куди йдемо?), так і критерії оптимізації (чому це повинно відбуватися?), що викликає спротив ЗВО. Відсутність зрозумілої політики щодо оптимізації мережі ЗВО іноді призводить до негативного досвіду реорганізації. А пропозиції щодо реорганізації 4 ЗВО Харківської області, які мають: сталий фінансовий стан, значну кількість здобувачів вищої освіти (6,5 – 7,5 тис.), високі рейтингові позиції, взагалі сприймаються академічною спільнотою як «знищення» цих ЗВО. Це відбувається через відсутність законодавчої бази процедури реорганізації шляхом об’єднання / приєднання ЗВО, яка має унормовувати права та обов’язки ЗВО під час здійснення означених процедур.
На наш погляд, на законодавчому рівні необхідно розробити та внормувати:
1. Критерії оцінювання ЗВО та обов’язковість їх застосування, що захистить ЗВО від хаотичної та безсистемної реорганізації.
2. Організаційно-штатну структуру структурного підрозділу (інституту), що утворюється під час реорганізації (приєднання / об’єднання) ЗВО. Новоутворений структурний підрозділ (інститут) має бути наділений правом мати у своїй структурі департаменти (відділення / факультети) і кафедри, що дасть змогу зберегти організаційні, освітні, наукові зв’язки ЗВО, який реорганізується.
3. Послідовність процедури реорганізації, яка має бути розпочата тільки за умови попереднього розроблення Статуту об’єднаного ЗВО.
4. Механізми забезпечення відповідності процедур реорганізації антикорупційному законодавству: ЗВО з нижчою рейтинговою оцінкою (за системою критеріїв) може приєднувати до себе ЗВО з більш високою рейтинговою оцінкою виключно за умови погодження із колективом останнього.
5. Програму соціального захисту працівників ЗВО, де через реорганізацію здійснюється звільнення через скорочення штату або чисельності працівників.
Впевнені, що розроблення національної моделі мережі ЗВО України, плану її розбудови, критеріїв оцінювання ЗВО, формування законодавчої бази сприятиме подоланню численних проблем реорганізації та буде позитивно сприйняте академічною спільнотою України.
Вчена рада Харківського національного автомобільно-дорожнього університету зазначає необґрунтованість політики Міністерства освіти і науки України щодо оптимізації мережі ЗВО України та в зазначених умовах виступає категорично проти реорганізації Харківського національного автомобільно-дорожнього університету і обстоює збереження ХНАДУ як самостійної академічної інституції у мережі закладів вищої освіти України.
Рішенням Вченої ради ХНАДУ одноголосно (100 % членів Вченої ради) ухвалено звернення до Спілки ректорів України та Спілки ректорів Харківської області.
Витяг з протоколу засідання Вченої ради ХНАДУ № 61/24 від 16 січня 2024 року додається.
З повагою, Голова Вченої ради ХНАДУ Віктор БОГОМОЛОВ