Як об’єднати необ’єднуване?

Міністерство освіти і науки України зараз здійснює оптимізацію мережі закладів вищої освіти (ЗВО) України. 

Важко не погодитися з висловлюванням, що «крах освіти – це крах нації», тому основним завданням сучасної вищої освіти України є забезпечення належної якості підготовки фахівців, що ґрунтується на сучасних досягненнях світової науки та етичних принципах і виховує розвинену особистість. Але будь-яка освіта має бути спрямована насамперед на забезпечення соціальних та економічних потреб держави, її розвиток та інтеграцію в Європейський простір. 

   

Міністерство освіти і науки України зараз здійснює оптимізацію мережі закладів вищої освіти (ЗВО) України. У жодному разі не будемо ставити під сумнів право МОН, як генерального розпорядника бюджетних коштів, здійснювати таку оптимізацію. Але спробуємо проаналізувати, на яких засадах бажано було б це проводити.

Безумовно, цей процес має ґрунтуватися на об’єктивних показниках освітньої та наукової діяльності ЗВО. Але ж неможливо не погодитися з обов’язковим врахуванням унікальності того чи іншого ЗВО, зважаючи на затребуваність фахівців відповідних спеціальностей на ринку праці. Адже практика об’єднань ЗВО в Харкові показала, що існує ризик, коли університет може просто «розчинитися» в процесі такого об’єднання. А якщо цей навчальний заклад є справді унікальним за набором сучасних освітніх програм на національному або регіональному рівні? Чи не спричинить поспішне прийняття управлінських рішень та нехтування потребами стратегічно важливих галузей економіки країни гострої нестачі кваліфікованих кадрів, втрати наукового потенціалу, спрямованого на інноваційний розвиток та економічну й політичну безпеку держави?

Для відповіді на ці питання ми запросили ректора нашого університету, професора Віктора Богомолова прокоментувати ставлення колективу до процесів об’єднання ЗВО.

– Насамперед хочу відзначити, що автомобільні дороги, мостові переходи, тунелі й шляхопроводи – це не лише артерії економіки держави та її обличчя, але й стратегічно важливі об’єкти в мирний чи воєнний час. Хочу нагадати про той факт, що, перш, ніж прийняти до Європейського Союзу такі держави, як Хорватія, Словенія та інші, у цих країнах спочатку було відновлено та відбудовано мережу автомобільних доріг. Тільки після цього почався процес їх прийняття до ЄС. Скоріш за все й Україна в майбутньому проходитиме той самий шлях. А для цього вже зараз потрібно прогнозувати потреби у відповідних спеціалістах і планувати збільшення обсягу підготовки сучасних фахівців-дорожників.

Крім того, через війну в Україні вже зруйновано понад 25 тис. км автомобільних доріг загального користування, тож дорожня галузь країни гостро відчуває потребу у кваліфікованих кадрах. Не забуваймо, що війна продовжується та скільки ще буде зруйновано доріг і відповідної інфраструктури, ніхто не знає. Принагідно зазначу, що вже сьогодні наші випускники відновлюють об’єкти транспортної інфраструктури, науковці університету впроваджують нові технології діагностики, ремонту й будівництва автомобільних доріг і транспортних споруд, а наші студенти працюють на виробництві. Тому держава має подбати про наявність необхідних технологій і фахівців не лише сьогодні, але й на наступні роки й десятиліття.

ХНАДУ має все необхідне для забезпечення зазначених потреб. Натомість «оптимізація-об’єднання» цього найстарішого провідного університету в сегменті транспортного будівництва може призвести до незворотних наслідків для дорожньої та автотранспортної галузей – втрати унікального наукового потенціалу, резерву кадрового забезпечення виробництва тощо. Простіше кажучи, може статися, що дуже скоро відновленням наших доріг та мостів не буде кому займатися, і вони зруйнуються остаточно. Або будемо купувати технології за кордоном і звідти ж запрошувати фахівців.

Нині ж ХНАДУ – це єдиний унікальний за набором спеціальностей заклад вищої освіти у східному, південному та північному регіонах України, який упродовж 93 років (з 1930-го) здійснює підготовку фахівців для дорожньої та автотранспортної галузей України і має весь спектр освітніх програм, що затребувані виробництвом сьогодні та будуть затребувані в майбутньому.

Унікальність нашого університету полягає насамперед у тому, що цей ЗВО України одночасно має і потужний дорожньо-будівельний факультет, і не менш потужний механічний факультет, що здійснює підготовку інженерів-фахівців з експлуатації дорожньо-будівельної техніки.

ХНАДУ став брендом, яким може пишатися наша держава. Дослідження, що розпочалися у нас ще в 1930-ті роки минулого сторіччя, є підґрунтями тих робіт, які впроваджують у виробництво сьогодні наші вчені та здобувачі, і будуть підґрунтям тих наукових пошуків, що починатимуться через багато років. Освіту й науку неможливо побудувати з нуля, вони тісно пов’язані між собою, їх підґрунтям завжди залишиться безцінний досвід багатьох поколінь науковців і викладачів.

Сучасний ХНАДУ входить до Європейської асоціації університетів. Нині наш університет серед 25–30 % найкращих ЗВО за рейтингом ТОП-200 України. Так, у 2022 році ХНАДУ посів друге місце серед навчальних та наукових установ України за кількістю отриманих патентів на об’єкти інтелектуальної власності. У довоєнні часи, а ми впевнені, що так буде й після нашої Перемоги, за обсягами науково-дослідних робіт ХНАДУ належав до 40 провідних ЗВО України, традиційно входив до трійки – п’ятірки найсильніших українських освітніх закладів за показником студентської науки.

У переліку суб’єктів господарювання за ступенями ризику від упровадження господарської діяльності у сфері вищої освіти ХНАДУ входить до 26,2 % найкращих ЗВО з показником ризику, що визначений як «незначний». За показниками Ukrainiain National H-index Ranking 2023 року ХНАДУ належить до ЗВО «З високим науковим потенціалом» і т. ін.

Сьогодні ми маємо майже 100 % працевлаштування наших випускників саме за профілем спеціальності, здобутої в університеті. Тому, маючи такі наробки й такий потенціал, ми задаємося питанням: що придбає або втратить держава внаслідок об’єднання ХНАДУ з якимось іншим ЗВО?

Відповідь тут очевидна. Якщо ми підемо на не до кінця продумане об’єднання, усвідомлюючи ризики втрати потенціалу нашого університету, то чи немає тут ознак неналежного ставлення до державних інтересів? Зрозуміло, що можна сказати: «Все залежатиме від вас самих». Але прикрий досвід об’єднань ЗВО Харкова підтверджує, що це не завжди так. Тому колектив ХНАДУ пропозиції щодо об’єднання з іншими університетами вважає неперспективними напрямами діяльності.

Це ж саме запитання ми поставили й першій проректорці ХНАДУ, професорці Анжеліці Батраковій, яка продовжує думку Віктора Олександровича.

– Нині ХНАДУ є розробником понад 100 нормативних документів національного, державного, галузевого та відомчого рівнів (зокрема 20 Державних будівельних норм і Державних стандартів України), які створюють основу нормативної бази дорожнього господарства України. Саме наші фахівці брали участь у будівництві аеродромів у Донецьку, Львові, Харкові та Одесі. Мало хто знає про те, що ВСІ автомобільні дороги з цементобетонним покриттям, які з’явилися в Україні за останні 20 років, збудовані з безпосередньою участю співробітників університету. Будівництво та реконструкцію більшості автомобільних доріг з асфальтобетонним покриттям також супроводжують наші фахівці. ХНАДУ бере участь у реалізації національних інфраструктурних проєктів, що доводить затребуваність освітніх програм ХНАДУ, попит на ринку праці, а тому й забезпечує майже 100 % працевлаштування на всіх рівнях освіти.

Під час війни науковці нашого університету реалізують проєкти з наукового супроводу будівництва захисних споруд та об’єктів критичної інфраструктури, з відновлення автомобільних доріг і мостів та ін.

Наші випускники знайшли себе в багатьох галузях народного господарства країни. Безумовно, їх багато на автотранспортних підприємствах, в організаціях, підпорядкованих Міністерству відновлення та розвитку інфраструктури України. Блискучі відгуки за якісну підготовку молодих фахівців ми отримуємо і від Національної поліції, де автотранспорт  використовується цілодобово, і від Державної служби з надзвичайних ситуацій, і від інших організацій та установ, які направляли до нас своїх співробітників для здобуття вищої освіти або другої вищої освіти. Бо впевнені, що вони отримають якісну освіту, і випускники матимуть саме ті компетенції, які затребувані на виробництві сьогодні та будуть затребувані у перспективі.

А тепер уявіть, що замість ХНАДУ виникає якийсь новий гібрид. Чи будуть йому так само довіряти, як зараз довіряють нам? Чи вдасться зберегти ті традиції та напрацювання, що зараз є безцінними, бо не мають аналогів ні в Україні, ні за її межами?!

Ще раз хочу наголосити, що запропонована оптимізація мережі ЗВО має вигляд дуже ризикованої процедури для багатьох вишів України через відсутність прозорих і зрозумілих для всієї академічної спільноти критеріїв оптимізації. На жаль, нині основним критерієм залишаються витрати на утримання мережі ЗВО. Але доки освіта буде розглядатися як витрати, а не як інвестиції в кадровий потенціал економіки держави, навряд чи можна говорити про її сталий розвиток.

Сьогодні, спостерігаючи за процесом об’єднання чи «злиття» університетів, здається, що критерії оптимізації просто відсутні. Наприклад, нещодавно заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький наголосив, що «мережа розрахована на 6–6,5 тисяч студентів на заклад». Тоді чому йдеться про об’єднання транспортних вишів Харківського регіону, які задовольняють цей критерій МОН? Де логіка? Де прозорі й зрозумілі критерії, що беруть до уваги значущість вишів для економіки держави та її обороноздатності?

Безсистемна «оптимізація» та небажання зважати на відповідний потенціал університету неодмінно призведуть до незворотних наслідків як для наукових шкіл, так і для економіки держави. Сумні приклади такого об’єднання вишів у Харкові вже є.

Вважаємо не тільки недоцільним, але й принципово помилковим під час оптимізації мережі ЗВО України нехтувати найважливішими, першочерговими потребами галузі транспортного будівництва, без вирішення яких неможливе повоєнне відновлення та розвиток нашої країни: у підготовці кадрів, упровадженні Європейських стандартів будівництва, розробленні технологій відновлення інфраструктури, де ХНАДУ є безперечним лідером вже багато років.

Нам усім необхідно визнати, що в системі вищої освіти України є ціла низка ЗВО, об’єднання або злиття яких порушує не лише інтереси цих закладів, але й інтереси держави загалом.

Тому ми й звертаємося до Міністерства освіти і науки України з проханням не піддавати ХНАДУ невиправданому ризику, пов’язаному з об’єднанням.

Стаття опублікована в онлайн газеті Время
timeua.info/aktualnoe-segodnya/optimizacziya-merezhi-zvo-v-ukra%d1%97ni-yak-ob%d1%94dnati-neob%d1%94dnuvane/

та на Освіта.ua. osvita.ua/vnz/reform/91015/

 

 


Новини за датою

Новини за тегами

За категорією