У стінах університету він завжди із зацікавленістю спілкувався зі студентами, допомагав у вивченні фахових дисциплін та активно вів виховну роботу: сам мав гарну фізичну форму, захоплювався стрибками з парашуту та долучав до спорту студентство. Багато студентів вдячні йому за знання, що отримали з будови автомобілів та автотехнічної експертизи. Мабуть, найбільш захопливо й пізнавально Микола Миколайович розповідав про правила та безпеку дорожнього руху на курсах водіїв ХНАДУ, де він навчив безпеці багатьох студентів та пересічних харків’ян.
Сьогодні аудиторія кафедри автомобілів за номером 114, де Микола проводив чи не найбільший аудиторний час, має його ім’я й названа на його честь.
Історія воїна: 2014 року Миколу було мобілізовано до складу 22-го мотопіхотного батальйону, де він рік прослужив, захищаючи Україну на передовій, був командиром бойової машини. Від першого ж дня повномасштабного вторгнення РФ на територію України, вже в лютому 2022 року, Микола був мобілізований, став на захист рідної держави. Під час оборони м. Ізюм Микола виконував важливе завдання – мінував міст через річку Сіверський Донець, що з'єднує дві частини фронтового міста. Під постійними обстрілами артилерії, мінометів, авіабомбардуваннями Микола перевіряв готовність підриву моста, з'єднував перебиті та обірвані дроти, що після кожного обстрілу пошкоджувались уламками. Коли танки російської федерації підійшли до мостової споруди – Микола підірвав міст, чим затримав наступ на м. Слов'янськ й унеможливив швидке захоплення м. Ізюм повністю і відразу. Загинув 7 квітня 2022 року від мінометного обстрілу, захищаючи волю і незалежність України при обороні с. Студенок Ізюмського району Харківської області.
Микола був патріотом, дуже любив Україну, всі його знали і пам’ятають лише як дуже відповідального, справжнього, розумного, мужнього, чесного, відвертого, веселого товариша й побратима, який назавжди залишиться коханим чоловіком для своєї дружини і гарним батьком двох дітей.
Рік минув, рік пам’яті і шани…Цими днями його дружина опублікувала петицію на сайті електронних петицій до Президента України про присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) молодшому сержанту – Сильченку Миколі Миколайовичу.
Всіх, хто знав Миколу Миколайовича та небайдужих, закликаємо підтримати петицію, вчасно її підписавши за покликанням https://petition.president.gov.ua/petition/187900#
Шануємо, пам’ятаємо, ніколи не вибачимо ворогам смерть нашого колеги!