День пам'яті С.І. Шерстобітова

1 ВЕРЕСНЯ – ДЕНЬ ПАМ´ЯТІ С.І. ШЕРСТОБІТОВА

30 серпня 2017 року в Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті відбулися урочистості, присвячені пам'яті нашого шановного колеги і мудрого керівника, визнаного науковця і чудового викладача С.І. Шерстобітова, що пройшли напередодні дня його народження.

Відмінник освіти України, Почесний працівник транспорту України, Почесний працівник дорожньої галузі України, член-кореспондент Транспортної академії України, доцент кафедри економіки підприємства і начальник навчального відділу, який віддав майже 50 років свого життя університету і навчального відділу.

У головному корпусі університету відбулося урочисте відкриття аудиторії імені № 230 Сергія Івановича Шерстобітова. Поруч з аудиторією встановлений стенд, присвячений його пам'яті. Присвоєння іменного статусу аудиторії – гідна оцінка його праці, наочний приклад професіоналізму і любові до університету для кожного викладача і студента.

У церемонії відкриття на чолі з ректором університету А.М. Туренком взяли участь проректори і члени ректорату, викладачі й співробітники, його рідні та численні колеги і друзі.

Упродовж декількох днів в аудиторії № 230 працювала виставка, де були представлені урядові нагороди, грамоти і подяки адміністрації міста і керівництва університету, фотографії і подарунки, авторські книги і вірші, присвячені Сергію Івановичу, картини й альбоми з його фотографіями, інформаційні матеріали і нагороди за спортивні досягнення.

Церемонію відкриття аудиторії імені С.І. Шерстобітова вів начальник навчального відділу М.Д. Каслін. Він нагадав основні етапи біографії С.І. Шерстобітова і звернувся до всіх з пропозицією взяти участь у спогадах про нього.

Під час урочистостей було продемонстровано слайди з фотографіями різних років, починаючи з дитинства і до останніх днів земного життя Сергія Івановича в супроводі музичних композицій В.А. Моцарта.

Звертаючись до учасників заходу, Анатолій Миколайович сказав: «Те, що ми зібралися, щоб віддати данину цій людині, вже говорить багато про що! Не дожив, на жаль, до 74 років – трагічно загинув. Загибель Сергія Івановича – найбільша втрата для мене і для університету, яка залишила глибокий слід в наших серцях! Це був мій друг! Притому друг, який ніколи мене не підводив! Завжди він діяв так, що до нього питань не було ні по роботі, ні по дружбі. Я не знайду жодної людини, яка б сказала про нього хоч одне погане слово!... Всі його дуже любили і були високої думки про цю інтелігентну, дбайливу, мудру, талановиту людину. Він дуже любив онуків, сім'ю. Ми будемо завжди пам'ятати про нього. Я в цьому впевнений!".

Анатолій Миколайович висловив співчуття вдові, І.М. Климовій, дітям і онукам Сергія Івановича.

Володимир Григорович Шинкаренко, професор кафедри менеджменту, поділився теплими спогадами про роки, коли Сергій Іванович почав працювати на кафедрі. Це було в 1971 році. В.Г. Шинкаренко говорив багато про що: як любили і поважали Сергія Івановича викладачі та студенти; яким порядним і працьовитим він був; як займалися волейболом, скільки радості і позитивних емоцій, заряду бадьорості і настрою на новий трудовий день приносила гра в спортзалі; як любили його студенти – в аудиторії він читав лекції про сучасну економіку, менеджмент, відповідав на нескінченні питання. Сергій Іванович говорив, що наступні покоління повинні бути кращі і розумніші, і, тому, віддавав і студентам і викладачам свій досвід, свої знання, вміння, навички.

Дуже душевним був виступ професора кафедри технології дорожньо-будівельних матеріалів і хімії Віктора Олександровича Золотарьова. Він говорив довго і з болем в серці: «Не стало друга, соратника, самої добропорядної людини! Кажуть, що святе місце порожнім не буває. Буває. Не місце прикрашає людину, а людина місце! ».

Червоною ниткою через його виступ пройшли слова: «Відкриваючи цю аудиторію, ми визнаємо ті правила і принципи, за якими жив Сергій Іванович - порядність, чесність, пристойність, сумлінність. Ще більшою почестю пам'яті Сергія Івановича буде те, що ми, викладачі, будемо доброзичливі і професійні у навчанні студентів. Щоб студенти, закінчивши ВНЗ, стали справжніми професіоналами – що було завжди традицією в нашому університеті. Сергій Іванович дотримувався принципу – все робити по-справжньому. Якщо так буде, то попереду у нас краще майбутнє! ».

Сумні слова, сповнені гіркоти від втрати вірного друга, брата, говорив Віктор Володимирович Безродний – проректор з науково-педагогічної роботи. Він сказав: «Сергій Іванович був дуже доброю, ненав'язливою, порядною і інтелігентною людиною. Для мене і університету це величезна втрата! ».

На урочистості, присвячені пам'яті Сергія Івановича, з різних міст України приїхали друзі, з якими він навчався. Вони щиросердно згадували про те, що він був прикладом для однокурсників, його поважали, любили за акуратність, пунктуальність. Він організовував все зустрічі випускників свого курсу, був їх душею і ангелом охоронцем. Його безмежну любов до ХАДІ – ХНАДУ неможливо передати.

Вдова, Ірина Михайлівна Климова, щиро подякувала ректора, керівництво, викладачів, колег, співробітників, друзів за організацію дня пам'яті Сергія Івановича, відкриття іменної аудиторії, стенду, показ виставки та слайдів, за теплі слова на його адресу, за добру пам'ять про нього.

Після закінчення виступів керівництво, колеги, друзі та рідні поклали квіти на могилі С.І. Шерстобітова.

Михайло Дмитрович Пилипчук – депутат обласної ради, Почесний громадянин Харкова, запрошений Анатолієм Миколайовичем, віддав данину поваги Сергію Івановичу, якого він добре знав і поважав – 1 вересня відвідав виставку, подивився стенд і слайди і був присутній на посвяті в студенти в нашому університеті.

Було б доброю традицією зробити 1 вересня днем пам'яті С.І. Шерстобітова – Керівника, Педагога, Спортсмена, Особистості, Людини з Великої Літери.

 Провідний фахівець навчального відділу
М.О. Власенко